- уповноважувати
- —————————————————————————————уповнова́жуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уповноважувати — (вповнова/жувати), ую, уєш, недок., уповнова/жити (вповнова/жити), жу, жиш, док., перех. Надавати кому небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені або від імені колективу … Український тлумачний словник
делегувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., рідко. Обирати або уповноважувати делегатом … Український тлумачний словник
уповажнювати — юю, юєш, недок., упова/жни ти, а/жню, а/жниш, док., перех., зах. Уповноважувати (вповноважувати) … Український тлумачний словник
уповноважити — див. уповноважувати … Український тлумачний словник
уповноважування — (вповнова/жування), я, с. Дія за знач. уповноважувати … Український тлумачний словник
уповноважуватися — (вповнова/жуватися), уюся, уєшся, недок. Пас. до уповноважувати … Український тлумачний словник